Сьогодення ставить низку вимог до особистих якостей людини, здатної успішно функціонувати в умовах ринку. Серед них- міцне здоров’я, вміння творчо мислити і діяти, приймати рішення в нестандартних ситуаціях. «Духовне життя дитини,- за твердженням В.О.Сухомлинського, -її інтелектуальний розвиток, мислення, пам’ять, увага, почуття, воля- великою мірою залежать від гри її фізичних сил. Слаба, квола, нездорова, схильна до хвороб дитина на уроці швидко втомлюється, згасають її очі, стають млявими рухи».

З цього приводу В.О.Сухомлинський зазначав, що турбота про здоров’я- це найголовніша праця. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили.

Але ми розуміємо, що примусити дитину вести здоровий спосіб життя просто неможливо, однак прищеплювати, виховувати культуру здоров’я( фізичного, психічного, духовного і соціального) просто необхідно.

На жаль, статистика стану здоров’я школярів сьогодні є досить невтішною. За даними Міністерства охорони здоров’я України 90% усіх підлітків мають відхилення в загальному стані здоров’я. Із них 20% мають по два та більше захворювань. Найбільше занепокоєння викликає подальше зниження віку дітей, схильних до вживання алкоголю, тютюнопаління та наркоманії, зокрема дітей 8-10 років.

У контексті зміцнення здоров’я чільне місце займають здоровозберігаючі освітні технології, до яких належать всі педагогічні технології, які не шкодять здоров’ю і виховують культуру здоров’я.

Я вважаю, що одним із головних завдань сучасної школи є створення оптимальних умов для розуміння дітьми переваг здорового способу життя.

Здоров’я дитини починається з сім’ї – такого висновку дійшла Всесвітня організація охорони здоров’я(ВООЗ) на основі численних досліджень. Саме сім’я відіграє вирішальну роль в опануванні знань з основ здорового способу життя та переходу їх  у стійкі переконання, вироблення навичок і вмінь, а школа має всіляко сприяти, аби дитина ставала сильнішою, міцнішою, витривалішою.

Завдання вчителя- дати зрозуміти, що від способу життя сім’ї залежить здоров’я дитини. В цьому віці діти ще наслідують дорослих. Результатом роботи з батьками є те, що частина з них займається з дітьми спортом, активніше спілкується з дітьми, навіть кидає палити.

Прагну під час уроків та в позакласній роботі не тільки розкрити молодшим школярам чотири основні складові здоров’я( фізична, психічна, соціальна, духовна), а й забезпечити їх належне формування.

Так під час вивчення курсу «Основи здоров’я» учні усвідомлюють, що кожен із них є особистістю неповторною, яка впевнена у своїх можливостях, і наполегливо переборює труднощі. Отже психологічна складова реалізується у принципі «бажаю жити і радіти життю».

Психологічна складова тісно пов’язана з соціальною.

Щоб сформувати в учнів життєві навички, спрямовані на здоровий спосіб життя, організовую ранкові зустрічі, де діти вчаться спілкуватись, більше дізнаються один про одного, вчаться слухати і чути, висловлювати думку. Укласі панує атмосфера психологічного комфорту, кожна дитина відчуває себе важливою. Це допомагає їм бути щирими, відкритими, почуватися затишно.

На уроках з основ здоров’я, під час екскурсій та індивідуального спілкування я говорю дятям, як берегти своє здоров’я, що таке здоровий спосіб життя, як діяти в ситуації, що загрожує здоров’ю та життю людей, спираючись на власний досвід дітей.

Молодші школярі вже знають як правильно вмиватися, купатися, доглядати за зубами, вухами, носом та очима. А коли учні розглянуть під мікроскопом свої руки і реально побачать, скільки мікробів є на немитих руках, то вони ще обережніше будуть ставитися до власного здоров’я.

Соціальна складова здоров’я- ефективна взаємодія дитини з соціальним середовищем. І в основі її лежить адаптованість дитини до життя в суспільстві. І найголовніше завдання вчителя- залучити дитину до дитячої спільноти, дати їй зрозуміти, що її люблять, поважають.

Духовна складова здоров’я є своєрідною вершиною, яка збирає все найкраще в людині, завдяки чому людина стає особистістю. Багато уваги духовному здоров’ю приділяю на уроках читання, громадянської освіти, виховних годин. На цю складову особливо великий вплив батьків. Працюючи з батьками, прагну донести до них, що здоров’я дитини на 50% залежить від способу життя, і вони своєю поведінкою моделюють для власної дитини, який спосіб життя вести.

На уроках та в повсякденному житті дуже часто говорю з дітьми про чинники, що впливають на їхнє здоров’я. Вони самостійно визначають дії, які потрібно виконувати, щоб бути здоровим.

Вивчаючи тему «Сім’я і здоров’я» (3 кл.) учні, працюючи в групах одержали завдання на вирізаних із паперу краплинках написати, що треба робити, щоб бути здоровими. Діти обговорили та записали практичні дії (займатися спортом, мити руки, чистити зуби, не довіряти незнайомим людям, не перебігати дорогу перед машинами тощо0. По завершенні вправи учні створили із краплинок море здоров’я, яке прикріпили на папір. Таким чином вони щодня ходять купатися до моря.

За основне, вважаю, що діти повинні зрозуміти, що вони мають право бути здоровими та жити у вільному від наркотиків та насильстві світі.

В основі формування підгрунття для позиції щодо здорового способу життя  лежить звичайний здоровий інтерес. «Як зробити так, щоб дітям було цікаво вчитися?...

Для цього є різноманітні форми, методи, прийоми активного навчання – «мозковий штурм», робота в групах, кутки, карусель. Вони – шлях до успіху в роботі з дітьми..

                Ми дорослі, повинні навчити дитину робити вибір, що не зашкодить життю та здоров’ю. « Здоров’я бережу, сам собі допоможу» - говорить дитина. « Хочеш бути здоровим – будь !» - посміхнувся у відповідь вчитель.

Вовк Н.Г., вчитель-м етодист початкових класів.